тульчинский коля умань

6 "Камнь смерт", або "Скеля смерт" (1796-1800)

Розташований посеред Нижнього ставу. Назву дстав в 90-т роки 19ст, з моменту встановленнч вдлито з чавуну скульптури, що зобража змю.

5 Фонтан Змя (1796-1800)

Споруджений по ос головно але, де ранше стояв дерев'яний Мисливський павльйон, побудований в 1796-1800, який згорв у 1841. ¶снуючий кам'яний спрроектований  побудований арх. Макутним. Строга, чтка, свтлих тонв архтектура павльйону протиставлена м'яким формам мальовничого пейзажу.

За старогрецькою мфологю Флора - це богиня квтв  весни.

4 Павльйон Флори (1846)

В парку це група каменв. На верхньому камен "скел" збудовано восьмикутну альтанку з неочищено вд кори берези. "Тарпейська скеля" розмщення на поворот але, звдки вдкриваться вид на павлйон .

За сторю це пвденний крутий зрз Каптолйського горбо у стародавнньому Рим, з якого скидали державних злочинцв. Свою назву Тарпейська скеля двстала вд легендарно Тарпе, дочки начальника каптолйсько фортец, яка по-зрадницькому запродала Каптолй сабинянам пд час х вйни з Ромулом. Вираз "вд Каптолю до Тарпейсько скел лише один крок" з того часу став крилатою фразою - вд зльоту до падння лише крок.

3 Тарпейська скеля (1796-1800)

Починаться вд входу в парк  закнчуться бля павльйону Флори. Мальовнич групи каменв у сполученн з зеленню  водними перепадами р. Кам' янки послдовно вдкриваються помж стовбурами дерев з але, затнено каштанами.

2 Головна алея (1830-1838)

Будвництво архтектурного комплексу входу до парку було завершено 1847 р, це були дв веж готично форми, подбн до веж сучасного входу на територю Сльськогосподарського нституту. Того ж року за примхою Миколи ¶ вхд було зруйновано. ¶снуючий за наших часв вхд збудовано за проектом А.¶. Штакеншнейдера пд кервництвом архтектора Макутна.

1 Вхд до парку (1850-1852)

Цкаву нформацю про родину Потоцьких читайте нижче.

Псля смерт Потоцького парк вдшов Соф, вона полюбляла цей парк, гуляючи його алеями, та зустрчаючись з коханцем на осторов Кохання. ¶сторя донесла, що коханцем Соф був  пасинок, який був охоч до розваг та гор. Будвництво парку припинилося псля смерт Соф, а 1831 р цар Микола ¶ конфскував парк  змнив його назву на "Царцин сад". Потм у липн 1836 парк було передано Управлнню вйськових поселень. З того часу до друго свтово вйни за парком дивилися та прибирали. Вже за пслявонн часи встановлено бюсти Сократа, Платона, Арстотеля. Зараз це великий парк музей.

Серед майстрв хочеться видлити крпака Зарембу, який був справжнм майстром сво справи, та важку роботу крпакв - як натягали великих валунв та камння, створили штучн озера, гроти, водопади. Майстри вдало поднали в рзн породи дерев  чагарникв, пов'язуючи х з рел'фом та ландшафтом.

За замовленням Станислава Фелкса Потоцького на честь сво дружини Соф в Уман на протяз 4 рокв був збудований парк, який на сьогодн  перлиною серед паркв ґвропи. ¶дея створення парку належала самй Соф, яка була гречанкою,  взяла за основу мфи та легенди стародавньо Грец. Вдкриття парку вдбулося в 1800 р  названий був Софвкою. Велика площа дендропарку вража - 140 га, шана майстрам, як вдтворили справжнтвори мистецтв на такому рел' ф: крут та полог схили, рзн за розмром та формою, звисе русло рчки Кам'янки з вковими деревами по берегах.

Уманський Дендропарк - "Софвка"

Мсто в Черкаський област за 188 вд Черкас, та 212 км вд Кива. В 1609 р за Сеймовим актом "пустиня, названа Уманю", вддана пд владу брацлавському старост Калиновському. В першй половин XVII ст. Умань швидко була заселена  перетворилася на мсто. Неодноразово була пограблена, мсцевих жителв знищено. Один з найвдмших нападв вдомий пд назвою "Уманська рзня", коли в 1768 роц Максим Железняк та ¶ван Гонта взяли мсто, пограбували його  порзали багато полякв та врев. Псля цього мсто занепало. У 1797 р Умань пдпада пд Кивський узд, а до 1834 року належала до родини Потоцьких, потм була конфскована. На сьогодн мсто вдоме насамперед свом дендропарком "Софвка" - перлиною серед паркв ґвропи.

Умань - Черкасська область - Пам'ятки Украни